Фабріціо Раванеллі для Sportarena
2018-06-22

Новопризначений головний тренер ФК «Арсенал» Фабріціо Раванеллі дав велике інтерв'ю для Sportarena.

– Дон Фабріціо, всі знають іменитого футболіста Раванеллі, однак тренер Раванеллі для журналістів та вболівальників – загадка. Чим керуєтеся в своїй тренерській роботі, який маєте досвід та ціль?

– Справді, як тренер, я працював не так довго. Однак за роки, проведені в футболі, набрав чудовий досвід. Хочеться його реалізувати, допомогти гравцям стати ще кращими й прогресувати. Чим керуюся в тренерській роботі? Передовсім, своїми власними уявленнями та знаннями про футбол. Мені пощастило: я виступав за велику збірну, великі клуби. Доводилося перетинатися з визначними тренерами. Все, що я бачив і пережив у грі, зараз переосмислив і задію в своїй роботі.

– Наскільки багато часу пройшло від того моменту, як ви вперше почули про інтерес зі сторони київського Арсеналу, до того, як ви дали згоду очолити команду?

– Насправді я довго не думав і не сумнівався. Як тільки почув від мого агента про такий варіант – зацікавився, вивчив все, що міг, про Арсенал, і погодився на пропозицію. Мені необхідно працювати в футболі – це моє покликання, яке дає мені наснагу. Для мене не так важливо, наскільки гучне ім’я чи статус клубу. Я тут, зараз і сьогодні. Мені найцікавіше, чого прагне досягти команда. У цьому плані Арсенал-Київ – чудовий варіант. Клуб хоче перемог, він тільки вийшов у Прем’єр-лігу, має амбітні плани та хоче розвивати свої надра – академію, молодих гравців. Це те, що мені також подобається як фахівцю футболу.

– Український чемпіонат нині не настільки багатий, як раніше…

– …Не в цьому справа. Повірте, той, хто хоче чогось досягти в футболі, запитує, передовсім, про завдання команди та можливості зростати в ній. Я вважаю, що в українського футболу великі перспективи. Працювати тут буде цікаво. Для мене це – чудовий виклик і досвід.

– Що раніше знали про український футбол?

– Не так багато. Звісно, всім відомий Андрій Шевченко – він прекрасно виступав в Італії та прославився як один із найкращих гравців Європи. Ясна річ, стежачи за єврокубками, звертав увагу на успіхи ваших клубів – передовсім, Динамо та Шахтаря. Напевно, я можу сказати, що саме зараз набагато більше дізнався про чемпіонат України, тому що ознайомився з іграми турніру, коли роздумував над пропозицією Арсеналу.

– Вам доводилося працювати з українським гравцем уже як тренеру…

– Так, це був молодий форвард – Юрій Яковенко, який грав на той час у мене в Аяччо.

– Яка ваша загальна думка про наш футбол і особистостей, що є в ньому?

– Українські гравці славляться своєю самовідданістю. Це відповідальні футболісти, які можуть заради результату віддати всі свої сили. Ті українські гравці, за якими доводилося стежити, це тільки підтверджують.

– Прес-конференція починалася з питання про ваш особистий перетин зі збірною України. 1995 рік, 2:0 в Києві та 3:1 в Барі. І – ваші два голи «синьо-жовтим»…

– Для мене велика честь була – грати за збірну своєї країни. Не уявляєте, наскільки велика це гордість для кожного італійського гравця – і для мене, хлопця з Перуджі, також. Звісно, добре пам’ятаю ті матчі. Особливо домашній, коли мені вдалося відзначитися дублем.

– Київ за той час дуже змінився?

– Я побачив дуже красиве, зелене місто. Подивившись на фантастичний Київ із фантастичними людьми, мені буде легше тут освоїтися та добре працювати.

– В аеропорту вас зустрічала делегація Арсеналу та численна преса. Очікували цього?

– Ні, це для мене був великий сюрприз для мене. Прекрасна зустріч. Приємно, що клуб та моя персона викликали такий інтерес. Моя ментальність, мій характер – спортивні, я сприймаю такий інтерес та зустріч як свідчення того, що наша робота потрібна й усі очікують, як гратиме тепер Арсенал.

– Про ваш особистий тренерський досвід. Ви працювали з молоддю Юве. Що для себе винесли із цієї роботи?

– Це було дуже цікаво. Я сам пригадував свою мрію – стати хорошим гравцем, тому на хлопців дивився, пригадуючи себе. Ювентус – клуб, який ніколи не спиняється. Тут багато талантів. Моя робота полягала в тому, щоб поділитися власним досвідом, допомогти їм. Сподіваюся, це було всім корисно. І так само цікаво, як мені.

– Ви очолювали команду на той час французької Ліги 1 – Аяччо, яка мала у складі мексиканського воротаря Гільєрмо Очоа, французького хавбека Бенуа Педретті, румунського форварда Адріана Муту та ще кількох гравців з міжнародним досвідом. Чому в підсумку команда посіла останнє місце, а ваша каденція виявилася недовгою?

– Кожен результат має багато складових. Якщо ви згадаєте той сезон, то побачите, що у Аяччо бували дуже вдалі матчі. Приміром, ми вели в рахунку й досягнули нічиєї в Парижі, хоча за ПСЖ грали Ібрагімович, Кавані, Пасторе та інші великі зірки. Такі дуже великі фантастичні гравці – й така маленька команда. Ми також виграли в тому сезоні у Ліона, зіграли внічию з Монпельє та Ніццою. Словом, не все було погано, але й не все – добре. Склалося кілька факторів – були проблеми в команді, було чимало травмованих, та й бюджет у Аяччо був не дуже великим. Виліт не був неминучим, але можливості уникнути його на той момент не було. Особисто я пропрацював недовго, але це був безцінний досвід. Я виступав у Франції в якості ще гравця, попрацював тут тренером. Це було варто того, щоб спробувати. Однак нині вся моя увага – на українському футболі, на Арсеналі. І всі зусилля я спрямовую на те, щоб досягти максимум із того, що можемо.

– До справ Арсеналу. Чи вже мали знайомство зі своїми новими підопічними – гравцями, а також розмову із членами тренерського штабу?

– Все це ще попереду – я тільки прибув, ще лише, так би мовити, заочно знайомий із командою, адже мав нагоду познайомитися з грою Арсеналу по інтернету. У мій штаб входять Юрій Лень, Андреа Берніні, Нікола Альбарелла, Мілан Стойкович. Усі разом, ми відразу ж беремося за роботу – в нас не так багато чемпіонату до першого офіційного матчу нового сезону, тому треба буде дуже ефективно попрацювати.

– В Україні працювало чимало італійських фахівців. Невіо Скала привів Шахтар до першого чемпіонства. У штабі Андрія Шевченка в збірній чимало італійців. Суддівський комітет очолює Лучано Лучі, якого донедавна курирував П’єрлуїджи Колліна. Комітет з етики і чесної гри очолює Баранка. З ким із них знайомі?

– Перетинався із Скалою. Звісно, знаю, що колишні товариші по збірній тут працюють. Люди, яких я знаю по Серії А. Це здорово.

– Яка ваша особиста мотивація в Арсеналі?

– Ну, самі розумієте – мене, як гравця, знають, а хто такий тренер Фабріціо Раванеллі – багато хто може ще запитати, хочеться, щоб і про цей мій аспект дізналися. Я готовий залучити всі свої знання, видати 200% Раванеллі та дати той результат, який потрібен клубу. Мені самому дуже цікаво. Впевнений, і хлопці, з якими я працюватиму, з нетерпінням очікують цієї роботи. Ми обов’язково спрацюємося, зрозуміємо одне одного, а вони навчаться грати так, як штаб від них буде вимагати.

– Як розпланували роботу під час літніх зборів?

– У нас буде шість контрольних матчів, перший – уже зовсім скоро в Луцьку проти Волині. Для мене це дуже відповідальні зустрічі, хоч вони й мають статус спарингів. Самі розумієте: мені треба буде роздивитися свою команду, на ходу познайомитися із суперниками. Всі хлопці у нас у команді мають бути професіоналами. Це – найперша вимога. Тому кожен матч буде важливим, і всі разом повинні зробити все, щоб досягти нашої мети.

– Ви анонсували, що Арсенал спробує себе за схеми 4-3-3, яку на прес-конференції назвали атакувальною. Ваша команда – дебютант досить оборонного, закритого, жорсткого чемпіонату. Не страшно?

– Ні. Тим більше, що схема – це не наказ до дії, це гнучка побудова, яка може видозмінюватися по ходу матчу. І хороші гравці повинні уміти зіграти в різній стилістиці під кожного суперника. Розумієте, я хочу, щоб мене правильно зрозуміли – я не кажу, що робитиму тільки те, або не робитиму іншого. Я вивчаю український футбол. Щоденно пізнаю щось нове. Арсенал гратиме саме так, як буде потрібно в конкретному матчі. Мене вчили великі тренери – я, як форвард, багато працював на полі. І мені подобається такий футбол. Коли нападники пресингують високо, коли є постійний тиск. Тому для мене 4-3-3 є зручною схемою, яка дозволяє виконати багато роботи при постійному пересуванні по полі. І для мене вона відкриває багато можливостей використати всю ширину поля, знайти цікаві рішення під суперників. Словом, Арсенал буде творчо переосмислювати свою гру й гру суперника.

– Які будуть ваші перші кроки по зміні колективу?

– Передовсім, повністю ознайомлюся з його нинішніми можливостями. Визначу, що нам потрібно зробити. Вважаю, що треба поєднувати досвідчених гравців з молодими. Тримати баланс у складі. Наші гравці мають бути професіоналами і вміти на полі все. Не так важливо, що у вас у ростері – скільки форвардів, скільки опорників, які схеми у вас. Найважливіше – щоб усі ці гравці були готові виконувати поставлені завдання на матч і разом працювати на результат. Внесок кожного має значення.

– Президент Івиця Пирич озвучив завдання – освоїтися в УПЛ.

– Будемо це робити. Сподіваюся, фани будуть задоволені й нашими результатами, й нашою грою. Для нас усіх це великий шанс.

За матеріалами Sportarena.
Прес-служба ФК «Арсенал».